Адаптація до змінних умов – це двосторонній процес: ми
взаємодіємо зі світом, зазнаємо його впливу, змінюємо його та
змінюємося самі. Наша здатність бути чутливими до змін і
відповідати на них свідомою поведінкою визначає успішність
адаптації. Що більше ми помічаємо точок впливу на процес, то меншою
буде тривога, пов’язана з невідомістю.
1. Уважність.
Важливо визнати, що ситуація змінилася, і помітити, яким чином
тепер змінюється наше життя. Зрозуміти та окреслити маштаби
перемін, своє ставлення до них, можливі наслідки. Помітити, що ми
втратили, а що отримали. На які процеси ми можемо вплинути і як, а
які від нас не залежать.
2. Готовність відмовлятися
Зміни завжди пов’язані із втратами. Старі цінності, звички,
стосунки, відчуття безпеки тощо. Важливо зробити явним для себе те,
від чого ми відмовляємося і з якою метою це робимо. Які власні
потреби таким чином задовільняємо, як до цього емоційно ставимося.
Коли процес стає свідомим, ми не відчуваємо себе жертвою обставин.
Обираючи з двох і більше опцій, ми неодмінно від чогось
відмовляємося – від інших варіантів, які несуть інші вигоди, але й
інші втрати. Уникаючи прийняття рішення, ми все одно його
здійснюємо: залишатися на місці (наприклад, у стосунках, що не
влаштовують). Тому важливо відчувати в собі готовність сказати «ні»
однім можливостям, щоб сказати «так» іншим.
3. Прийняття рішення
Прийняття свідомих рішень у контексті нової життєвої ситуації є
запорукою успішно адаптації і базується на розумінні актуального
контексту, власного чуттєвого ставлення до нього, розумінні
бажаного результату, можливих ризиків, а також на попередньому
життєвому досвіді. Проте часто ці аспекти присутні, а рішучості
зробити фінальний крок немає. Тут саме час спитати себе – яким
чином я утримуюся від прийняття рішення? З якими небезпеками та
ризиками не хочу зустрічатися, на які втрати не згоден/а? Що більше
аспектів поточної ситуації ми розуміємо, то більше способів
поведінки стають доступними. А це означає більше свободи і шансів
успішно пройти крізь зміни.
